Помер Чжу Жунцзі: реформатор, який об’єднав Китай і США

Пекін, 12 серпня 2026 року. Помер Чжу Жунцзі, який з 1998 по 2003 рік обіймав посаду прем’єр-міністра Китайської Народної Республіки. Колишній мер Шанхая, а згодом — глава уряду, вважається одним із найвидатніших економічних реформаторів в історії Китаю. Його роль у відкритті Китаю для міжнародних торговельних відносин, зокрема зі Сполученими Штатами, донині залишається предметом міжнародного визнання.

Від мера Шанхая до архітектора реформ

Ще в середині 1990 року, задовго до того, як Китай став тією економічною потугою, якою є сьогодні, Чжу, будучи мером Шанхая, відвідав США на запрошення Національного комітету з відносин між США та Китаєм. Ці ранні контакти заклали основу для економічного співробітництва, яке згодом вплинуло на створення мільйонів робочих місць по обидва боки Тихого океану. Ставши прем’єр-міністром, Чжу з 1998 року активно сприяв вступу Китаю до Світової організації торгівлі, який відбувся у 2001 році.

Його реформаторська політика передбачала реструктуризацію збиткових державних підприємств, оздоровлення банківського сектору та відкриття економіки для прямих іноземних інвестицій. Ці кроки супроводжувалися політичними ризиками, оскільки вони викликали суперечки у внутрішній політиці. Міжнародні спостерігачі вважають термін перебування Чжу на посаді поворотним моментом для економічної інтеграції Китаю в глобальні торговельні структури.

Економічна взаємозалежність як спадщина

Вступ Китаю до СОТ під керівництвом Чжу кардинально змінив глобальні торговельні потоки. Частка Китаю у світовій торгівлі зросла з менш ніж чотирьох відсотків у 2001 році до приблизно 15 відсотків сьогодні. Обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і США зріс із приблизно 121 мільярда доларів США у 2001 році до понад 660 мільярдів доларів США у 2020-х роках, хоча торговельні конфлікти та мита знову знизили цей показник у останні роки.

Сам Чжу був переконаний, що плідні відносини між Китаєм і США є корисними як для його країни, так і для міжнародної стабільності. Ця позиція контрастувала з пізнішими етапами зростання напруженості, зокрема у сферах торговельних мит, контролю за експортом технологій та політики щодо напівпровідників.

Реакції з боку ділових кіл та дипломатичних кіл

Звістка про смерть Чжу викликала хвилю вшанувань на міжнародному рівні, зокрема з боку колишніх американських дипломатів та представників ділових кіл, які безпосередньо співпрацювали з ним у 1990-х роках. Кілька колишніх представників уряду США описували його як партнера по переговорах, який навіть у періоди політичних розбіжностей дотримувався принципів об’єктивної економічної співпраці.

Газета «South China Morning Post», яка опублікувала некролог, розглядає спадщину Чжу в контексті епохи, коли особисті стосунки між китайськими та американськими політиками відігравали більшу роль, ніж сьогодні. Аналітики зазначають, що сьогоднішнє спілкування між Пекіном і Вашингтоном значно більше визначається інституційними каналами, а не особистими довірчими стосунками.

Для Європи, а особливо для Австрії, економічна взаємозалежність з Китаєм залишається ключовим фактором. Останнім часом австрійський експорт до Китаю становив близько 3,4 мільярда євро на рік, тоді як імпорт з Китаю сягнув приблизно 11 мільярдів євро. Епоха Чжу Жунцзі показує, що економічна лібералізація та інституційні реформи в Китаї історично були тісно пов’язані з інтеграцією у міжнародну торгівлю — цей зв’язок залишається актуальним і для майбутнього формування відносин між ЄС та Китаєм, зокрема під час переговорів щодо доступу до ринків, захисту інвестицій та технологічного співробітництва.

Джерело: Китай – South China Morning Post | Оригінальна стаття