Найбільший у світі повністю електричний літак злетів у Нью-Йорку
27 хвилин у повітрі, п'ять доларів витрат на електрику: тест у США показує, наскільки далеко просунулися акумуляторні двигуни в авіації.
12 серпня в Нью-Йорку вперше злетів літак, який, за даними виробника, є найбільшим повністю електричним літаком у світі. Апарат вагою понад 11 тонн перебував у повітрі 27 хвилин, приводжуваний виключно акумуляторами та чотирма електродвигунами. За даними оператора, вартість електроенергії на весь політ становила близько 5 доларів США — показник, який справив справжній фурор в авіаційній галузі.
Мегават з акумулятора
Під час тесту електрична силова установка видавала потужність понад 1 мегават — це приблизно відповідає сумарній потужності 15–20 звичайних автомобільних двигунів. Для акумуляторного літака такого масштабу це технічний прорив, адже щільність енергії та вага батарей роками вважалися головною перешкодою для електричної авіації. Навантаження розподіляли чотири окремі електродвигуни, що, за даними виробника, також підвищує надлишковість і безпеку системи.
Чому вага та дальність польоту мають вирішальне значення
У перерахунку на кілограм батареї містять значно менше енергії, ніж гас, тому електричні літаки досі випробовувалися переважно у невеликому форматі або на коротких маршрутах. Літальний апарат загальною масою понад 11 тонн, що злітає повністю без викопного палива, помітно відсуває цю межу. За наявними даними, тестовий політ у Нью-Йорку не був комерційним пасажирським рейсом, а становив суто випробувальний політ, що є звичайною практикою для нових типів повітряних суден перед сертифікацією.
Від випробувального полігона до регіональної авіації
Галузеві спостерігачі бачать найбільший потенціал електричних літаків насамперед на коротких маршрутах — наприклад, у регіональному сполученні або на трансферних рейсах між невеликими аеропортами. Там звична тривалість польоту становить від 30 до 60 хвилин — діапазон, який за нинішнього рівня акумуляторних технологій стає дедалі реалістичнішим. Кілька виробників у всьому світі, від стартапів до великих авіабудівних концернів, паралельно працюють над подібними концепціями, причому головними «пожирачами часу» залишаються не сама льотна техніка, а сертифікація, зарядна інфраструктура та підтвердження безпеки.
Для Європи, і зокрема для Австрії, цей тест має значення з двох причин. По-перше, він загострює глобальну гонку за низьковуглецеву авіацію, у якій беруть участь і європейські виробники, такі як Airbus, а також постачальники з Німеччини та Австрії, що працюють, наприклад, у сфері легких конструкцій та акумуляторних елементів. По-друге, низька вартість енергії — близько 5 доларів за політ — показує, який потенціал економії електричні силові установки можуть у довгостроковій перспективі запропонувати регіональним аеропортам, тема, яка набуває дедалі більшого значення на тлі високих цін на гас і триваючої дискусії щодо зборів за авіаквитки в Австрії та ЄС. Однак до того, як електричні пасажирські перевезення в регіональному сполученні стануть реальністю, можуть минути ще роки, поки такі регулятори, як EASA, завершать відповідні процедури сертифікації.