«Форрест Гамп» – велика корупційна сага в Україні – Частина 2: Компанія, яка двічі знайшла 35 мільйонів

На початку було число, яке повторилося.

17 жовтня 2022 року східноукраїнська компанія «Востоктранслогістика» перерахувала 35 мільйонів гривень (українська національна валюта, скорочено: UAH) як заставу.

Справа, що стоїть за цим: розтрата в державному «Укргазбанку» на суму понад 206 мільйонів гривень, яку розслідують антикорупційні органи НАБУ та САП.

Майже чотири роки пізніше, у червні 2026 року, та сама фірма з Дніпра знову перевела гроші — цього разу 35 мільйонів гривень чотирма траншами на фірму Hiran Contract, яка мала рахунок у державному банку Sense Bank.

Два платежі. З різницею у чотири роки. Майже ідентична сума.

Перша застава

У 2022 році йшлося не про ексміністра Германа Галущенка.

Йшлося про іншого підозрюваного, іншу справу, але ту саму компанію.

Пізніше рішення Вищого антикорупційного суду підтверджує цей платіж — і те, що «Востоктранслогістика» роками пізніше вимагала повернення частини суми.

Обґрунтування: потрібен оборотний капітал.

Другий платіж

У 2026 році гроші рухалися інакше.

Не прямо як застава. А як „поворотна беззбиткова фінансова допомога“ — поворотна, беззбиткова фінансова допомога.

Компанії Hiran Contract.

Hiran об'єднав ці 35 мільйонів із додатковими 48,86 мільйона з власного рахунку в приватному українському банку PUMB.

83,86 мільйона гривень.

З них 46 мільйонів пішли безпосередньо до ВАКС як застава за колишнього міністра юстиції.

37,86 мільйона надійшли до Tetras Optima.

Компанія посередині

Хто така «Востоктранслогістика»?

Фінансовий звіт на кінець 2022 року показав: «Востоктранслогістика» практично не мала операційних доходів і суттєвих ліквідних коштів, але водночас мала дебіторську та кредиторську заборгованість на кілька мільйонів гривень.

Це була компанія без видимого операційного бізнесу, яка тим не менш змогла двічі, з інтервалом у чотири роки, перерахувати приблизно по 35 мільйонів UAH.

Хто насправді сплачує застави?

«Востоктранслогістика» — не поодинокий випадок у вакуумі. Ця справа порушує питання, яке виходить далеко за межі однієї компанії:

Які компанії неодноразово фігурують як треті сторони, що сплачують великі застави в українських справах про корупцію?

Застави на мільйони гривень перед Вищим антикорупційним судом регулярно сплачуються не самими обвинуваченими, а третіми особами, чіткого зв'язку з якими не простежується. Публічно зазвичай видно лише сам платіж і ім'я платника — але не економічне підґрунтя чи повторювані закономірності в різних справах.

Систематичний облік мав би поєднувати для кожної справи: компанію, обвинуваченого, провадження, суму застави, дату, власника, оборот, кількість працівників, банк, подальші транзакції. Це дало б змогу розрізняти справді заможних поручителів і компанії зі слабким операційним профілем при одночасно дуже високих фінансових потоках — якою, схоже, є «Востоктранслогістика».

Такого аналізу поки що не існує.

Чого ще бракує

Залишається багато відкритих питань:

Походження 35,1 мільйона в жовтні 2022 року.

Дебітори та кредитори «Востоктранслогістики» станом на 31 грудня 2022 року.

Походження 35 мільйонів у червні 2026 року.

Договір про фінансову допомогу Hiran.

Якщо з обох боків з'являється той самий фінансист, повторення перетворюється на закономірність.

Наразі це лише помітний збіг.

Щодо всіх обвинувачених та причетних осіб діє презумпція невинуватості. Походження згаданих платежів остаточно не з'ясоване. Сам лише збіг сум не є доказом того, що ті самі кошти були використані двічі.