Чорногорія: ЄС платить, Китай будує балканську автомагістраль
На другій ділянці автомагістралі Бар-Бояре фінансування бере на себе Європа, а будівництво знову доручене китайському консорціуму. Модель, значення якої виходить за межі Чорногорії.
Наприкінці червня у чорногорському внутрішньому регіоні розпочалися підготовчі роботи до другої ділянки автомагістралі Бар-Боліаре. Проект уже багато років вважається найдорожчим інфраструктурним проектом цієї невеликої балканської країни. Новим на цей раз є структура фінансування: замість китайського кредиту європейські установи забезпечують кошти, тоді як будівництво знову перебуває в руках китайського консорціуму.
Від кредиту до замовлення
Першу ділянку автомагістралі Бар-Боліаре з 2014 року будувала компанія China Road and Bridge Corporation (CRBC), фінансована кредитом Китайського банку експортно-імпортних операцій (China Exim Bank) розміром близько 944 мільйонів євро. Ця сума суттєво сприяла тому, що державний борг Чорногорії тимчасово перевищив 100 відсотків валового внутрішнього продукту. На другій ділянці розподіл ролей змінюється: Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) та Європейський інвестиційний банк (EIB) забезпечують значну частину коштів, тоді як CRBC продовжує брати участь у консорціумі як будівельна компанія.
Модель із повторюваним характером
Подібні конфігурації, за словами спостерігачів, що спеціалізуються на Китаї, також виявляються в інших балканських країнах, наприклад у залізничних та автомобільних проектах у Сербії та Північній Македонії, де європейські або міжнародні банки розвитку дедалі частіше виступають у ролі кредиторів, але китайські будівельні фірми зберігають свою технічну та логістичну присутність на місці. Причина також полягає у набутому досвіді: CRBC та порівняні компанії протягом останніх десяти років створили глибокі місцеві ланцюги поставок, парки машин та структури персоналу на Західних Балканах, які можуть забезпечити переваги в затратах при тендерах.
Що це означає для регіону
Для самої Чорногорії нова модель приносить меншу прямий борг перед Пекіном, оскільки європейські банки розвитку встановлюють інші умови та вимоги прозорості, ніж двосторонні китайські кредити. Водночас будівельна реалізація залишається в китайських руках у технологічному та кадровому відношенні, що продовжує міжнародне економічне переплетення між Китаєм та Західними Балканами на іншому рівні.
Джерело: chinaobservers | Оригінальна стаття
Для Австрії та ЄС у цілому цей випадок показує, як змінюється китайське економічне залучення до сусідства Європи: від класичної моделі кредитування ініціативи "Один пояс, один шлях" до ролі підрядника в межах європейськи фінансованих проектів. Це змінює політичну дискусію щодо залежностей, оскільки питання полягає не лише в тому, хто платить, а й у тому, хто будує та які місцеві фірми залишаються конкурентоспроможними в таких тендерах.
Австрійські будівельні компанії, які самі активні в інфраструктурному бізнесі Західних Балкан, мають спостерігати цей розвиток із зацікавленням. Особливо з огляду на важливу тему відбудови в Україні цей розвиток дуже цікавий, оскільки там також очікуються подібні конфігурації.