Справа Жеваго: частина 4 – Нерухомість буде стягнута
Верховний Суд України остаточно вирішив: Національний банк України може примусово реалізувати комплекс нерухомості в центрі Києва, який був заставлений як забезпечення для рефінансування кредитів банку „Фінанси та Кредит“ Костянтина Жеваго. Таким чином, чергова спроба оточення Жеваго зупинити процес зазнала невдачі.
Об'єкт: 22 000 квадратних метрів у найкращому місці
26 травня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду завершив касаційне провадження за позовом ТОВ „Будівельна Компанія Основа“. Таким чином, залишилися чинними всі рішення судів нижчих інстанцій, які повністю задовольнили позов Національного банку.
Йдеться про житловий комплекс загальною площею 22 621 квадратних метрів у Києві, вулиця Івана Павла II, 4/6. Об'єкт був переданий як іпотека Національному банку України ще у 2008 році як застава за рефінансованими кредитами до банку „Фінанси та Кредит“.
Хронологія рішень зрозуміла: у липні 2025 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов Національного банку. У лютому 2026 року Апеляційний суд підтвердив це рішення. Рішенням Верховного Суду від травня 2026 року судовий процес вичерпано.
Десятиліття боргів, судового переслідування та втечі
Банк „Фінанси та Кредит“ належав Костянтину Жеваго. Після невиконання зобов'язань за рефінансованими кредитами, Національний банк звернувся до суду для стягнення застави.
Сам Жеваго вже роками стикається з українським правосуддям. Ще у 2019 році щодо нього було висунуто першу підозру у розтраті коштів та відмиванні грошей у зв'язку з приблизно 113 мільйонами доларів США з банку. У 2021 році його було оголошено в міжнародний розшук. У грудні 2022 року його було затримано на французькому гірськолижному курорті Куршевель, проте його відпустили під заставу в один мільйон євро. У листопаді 2023 року Верховний суд Франції остаточно відхилив його екстрадицію до України. У липні 2024 року український антикорупційний суд ВАКС видав ордер на його арешт заочно.
У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов на 46 мільярдів гривень до Жеваго для відшкодування збитків кредиторам банку. У березні того ж року Господарський суд Києва наклав арешт на частину акцій Ferrexpo, а також на вертоліт, що належав Жеваго, який був переданий на потреби військових.
Рішення Верховного Суду є рідкісним сигналом: навіть олігархи, що оперують з-за кордону, не можуть необмежено захищати свої українські активи через судові засоби, якщо суди пройшли шлях інстанцій.
Справа Жеваго демонструє структурну слабкість у системі відповідальності олігархів: кримінальне переслідування та цивільне стягнення проходять паралельно, але не пов'язані між собою. Поки звернення стягнення на нерухомість у Києві набуло законної сили, Жеваго перебуває не в Україні, а десь у Західній Європі, захищений французьким рішенням про висновок.
46-мільярдна справа Фонду гарантування вкладів, кримінальні провадження щодо розтрати та продаж окремої нерухомості – це складові одного процесу, який може тривати ще роки. Верховний Суд закрив одні двері. Скільки ще залишається відчиненими – невідомо.