Справа Жеваго: частина 3 – Банкрутство "Ужгородтурбогазу"
Українське промислове підприємство ПрАТ „Ужгородський Турбогаз“ вже понад сім років перебуває в процедурі банкрутства. У квітні 2026 року Господарський суд Закарпатської області остаточно визнав його банкрутом. За цим стоїть мережа ймовірних виведень капіталу, офшорні схеми Костянтина Жеваго.
Сім років застою в суді з питань банкрутства
23 квітня 2026 року Господарський суд Закарпатської області у справі № 907/665/18 офіційно визнав ПрАТ „Ужгородський Турбогаз“ банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру. Суд встановив критичну неплатоспроможність підприємства, неможливість виконання зобов’язань перед кредиторами.
Те, що сталося далі, було вражаючим: одразу після рішення було подано щонайменше п’ять апеляційних скарг. Для спостерігачів це модель, знайома з оточення Костянтина Жеваго, бізнесмена, якому компанія належала роками.
При цьому процедура банкрутства триває вже з 2018 року. Понад сім років у так званій „фазі управління майном“ — далеко за межі, передбачені законом. Результат: заморожені активи, заблоковані вимоги кредиторів, економічний застій.
Ужгород Турбогаз: Машинобудування для енергетичної галузі
Компанія не була незначним підприємством. ПрАТ „Ужгородський Турбогаз“ мало виробничу інфраструктуру та промислові потужності у сфері машинобудування та обслуговування обладнання для енергетичної галузі — підприємство з регіональним значенням і потенційною вартістю як цілісний комплекс у процесі ліквідації.
Чим серйознішим стає питання, чому ця процедура тривала так довго і хто від цього виграв.
17 мільйонів доларів в нікуди
В основі справи лежить угода 2012 року: "Ужгород Турбогаз" тоді переказав близько 17 мільйонів доларів США іноземній компанії Logistic Solution International LTD – нібито за поставку товарів. Однак жоден товар так і не був поставлений.
Українські податкові органи розглянули це як підставу для значних податкових донарахувань та штрафів щодо компанії.
Що таке Logistic Solution International LTD? Кілька українських ЗМІ та аналітичних видань, зокрема ZN.ua, пов'язували компанію з бізнес-оточенням Костянтина Жеваго. Зокрема, Logistic Solution International LTD нібито володіла близько 99 відсотків акцій товариства ТОВ „МТК“ — співвласника виробника шин ПрАТ „Росава“, який також належить до групи Жеваго.
Крім того, вказувалася на узгодженість адрес між Logistic Solution International LTD та компанією Invertex Ltd, бенефіціарним власником якої українські джерела самі називають Жеваго.
Візерунок відомий і має назву: фіктивні договори постачання з афілійованими офшорними компаніями як інструмент для виведення капіталу з українських підприємств.
Же_в_а_г_о_: К_л_и_ч_е_н_н_я_ _п_р_о_ _к_р_и_м_і_н_а_л_ь_н_і_ _п_р_а_в_о_п_о_р_у_ш_е_н_н_я_, _х_а_б_а_р_у_в_а_н_н_я_ _с_у_д_д_і_в_, _в_т_е_ч_а_
Констянтин Жеваго – не новачок у цій справі. У березні 2026 року українські правоохоронні органи повідомили йому про нову підозру у ймовірному розкраданні понад 519 мільйонів гривень з банку „Фінанси та Кредит“ та подальшому відмиванні грошей. Незабаром у тій же справі трьом чинним суддям було пред'явлено звинувачення у хабарництві.
Олігарх, колись одна з найбагатших людей України та власник гірничодобувної компанії Ferrexpo, а також низки австрійських активів, роками перебуває за кордоном. Українські правоохоронні органи неодноразово намагалися притягнути його до відповідальності, але досі з обмеженим успіхом.
Випадок «УжгородТурбогаз» додає ще один вимір до картини: систематичне використання українських промислових підприємств як засобу виведення капіталу в офшорні структури — тоді як кредитори, працівники та українська держава несуть витрати.