Вогнетривкі матеріали: Китай встановлює нові стандарти завдяки моделі штучного інтелекту

Вогнетривкі матеріали здаються нішевою темою, але насправді є невидимою основою всієї важкої промисловості. Без вогнетривких футеровок не може працювати жодна доменна піч, жодна цементна обертова піч, жодна ванна для плавлення скла.

11 квітня цього року в Уханьському університеті науки і технологій (WUST), що розташований у провінції Хубей у центральній частині Китаю, відбулася зустріч представників науки, промисловості та міжнародних організацій, щоб переоцінити саме цю галузь з метою зробити її більш екологічною та цифровою.

Модель штучного інтелекту для сучасних вогнетривких матеріалів та промислових печей

Головною подією конференції стала презентація „Refractory Engineering Intelligence“ — за даними організаторів, першої у світі великої мовної моделі штучного інтелекту, спеціально розробленої для вогнетривкої промисловості. Ця галузь традиційно вважається такою, що базується на досвіді: рецептури матеріалів та футеровки печей часто ґрунтуються на багаторічному практичному досвіді окремих інженерів, який важко систематизувати. Модель штучного інтелекту, яка долає цей „бар’єр досвіду“, могла б значно скоротити цикли розробки нових матеріалів.

Паралельно з цим було відкрито новий центр цифрових та інтелектуальних вогнетривких матеріалів, розташований на базі державної ключової лабораторії передових вогнетривких матеріалів у Ухані. Крім того, дев’ять підприємств підписали угоди про конкретні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проекти з цією лабораторією, що свідчить про те, що мова йде не лише про академічні фундаментальні дослідження, а й про готові до впровадження на ринок розробки для металургійних заводів, цементної промисловості та виробництва скла.

Міжнародне мережування як стратегія

Варто відзначити міжнародний склад учасників конференції. Окрім китайських посадовців з провінції Хубей та міста Ухань, на заході були присутні Філіп Воллс, голова Технічного комітету ISO з вогнетривких матеріалів, а також колишні директори Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) та Азіатсько-Тихоокеанської інженерної організації. Китайський центр науково-технічного обміну (China Science and Technology Exchange Center) особливо підкреслив свою роль „мосту“ для міжнародного співробітництва в таких сферах, як «зелена трансформація» та передові матеріали.

Це вписується в загальну картину: Пекін дедалі частіше позиціонує органи технічного стандартизації та галузеві стандарти як сферу геополітичного впливу. Хто бере участь у формуванні стандартів ISO щодо матеріалів, той забезпечує собі довгостроковий доступ до ринку та переваги в експорті. Сама WUST посилається на понад шість десятиліть наукових традицій у цій галузі й тому вважає себе глобальним орієнтиром, а не лише регіональним гравцем.

Що це означає для Австрії?

Австрія співпрацює з такими компаніями, як RHI Magnesita, одного з найбільших у світі виробників вогнетривких матеріалів із штаб-квартирою у Відні, має безпосередні зв’язки з цією галуззю. У 2023 році компанія RHI Magnesita досягла обороту близько 3,3 мільярда євро та веде діяльність у понад 30 країнах, зокрема в Китаї. Тому досягнення Китаю у сфері розробки матеріалів на основі штучного інтелекту — це не просто абстрактна новина, а водночас і потенційна конкуренція, і можливість для співпраці.

Вітчизняна металургійна промисловість, наприклад, voestalpine, також залежить від вогнетривких високопродуктивних матеріалів, особливо в умовах переходу на виробництво сталі на основі водню, що ставить нові вимоги до термостійкості. Швидкіша розробка матеріалів з використанням штучного інтелекту з боку Китаю може тут як змінити ланцюги постачання, так і створити новий стимул до інновацій.

Конференція у Вухані наочно демонструє, як Китай у традиційних галузях, що постачають продукцію для важкої промисловості, цілеспрямовано робить ставку на цифровізацію, щоб досягти технологічного лідерства. Дев’ять підписаних промислових проєктів лише за один день конференції є конкретним показником темпів цього розвитку.