Китай нарощує атомну енергетику: до 2030 року потужності перевищать американські

Китай наразі є найшвидше зростаючим виробником атомної енергії у світі. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), зараз будується понад 30 реакторів — це майже половина всіх нових проєктів у світі. Аналітики вважають, що за встановленою сумарною потужністю Китай може випередити США вже приблизно до 2030 року.

Безпрецедентні темпи нарощування потужностей

Наразі Китай експлуатує близько 55 реакторів загальною потужністю приблизно 57 гігават. За даними китайського енергетичного відомства, до 2035 року цей показник має перевищити 150 гігават. Для порівняння: США наразі мають потужність близько 94 гігават, але майже не будують нових станцій — більшість чинних американських реакторів мають вік у кілька десятиліть.

Китайський темп проявляється і в термінах будівництва. Тоді як у Європі та США нові проєкти часто тривають від десяти до п'ятнадцяти років, як, наприклад, фінський реактор Olkiluoto 3, Китай повідомляє про середні терміни будівництва від шести до семи років. Це стає можливим завдяки стандартизованим проєктам реакторів, державній плановій визначеності та безперервному вітчизняному ланцюгу постачання.

Власна реакторна технологія як експортний товар

Центральне місце в китайській стратегії посідає реактор «Хуалун-1» — технологія третього покоління, розроблена в самому Китаї. Його будують не лише в самому Китаї, а й уже експортують до Пакистану та Аргентини. Тим самим Китай позиціонує себе як постачальник комплексних атомних електростанцій, включно з фінансуванням, — модель, яка почасти нагадує логіку ініціативи «Один пояс, один шлях».

Паралельно Пекін інвестує в дослідження малих модульних реакторів (SMR) та реакторів четвертого покоління, наприклад, високотемпературних реакторів з кульковими твелами, які вже комерційно експлуатуються на станції Шідао Бей. За даними національних науково-дослідних інститутів, Китай регулярно повідомляє про нові патенти в цій сфері.

Енергетична безпека як рушійний мотив

Розширення тісно пов'язане з енергетичними потребами Китаю. Наразі країна досі покриває близько 55 відсотків своїх потреб в електроенергії за рахунок вугілля, але має намір поступово знижувати цю частку. При цьому атомна енергія, на відміну від вітрової та сонячної, вважається базовою альтернативою, яка забезпечує стабільну генерацію електроенергії незалежно від погодних умов.

Водночас розширення знижує залежність від імпортованих викопних енергоносіїв. Китай є найбільшим у світі імпортером нафти та зрідженого газу, і нарощування власної атомної енергетики в довгостроковій перспективі знижує цю частку імпорту та зміцнює енергетичну самостійність країни.

Для Європи, а також для Австрії, цей розвиток подій має значення насамперед з погляду промислової політики. Тоді як розширення атомної енергетики в ЄС відбувається нерівномірно — Франція робить на неї сильну ставку, Німеччина від неї відмовилася, Австрія зберігає негативну позицію, — в Азії формується новий глобальний постачальник реакторних технологій та будівельних послуг.

Європейські компанії, такі як французький концерн EDF або французько-німецький консорціум Framatome, у майбутньому можуть зіткнутися з посиленням конкуренції з боку китайських постачальників за замовлення в третіх країнах — наприклад, у Південно-Східній Азії чи Африці, де зростає попит на нову енергетичну інфраструктуру. Ключовим питанням найближчих років стане те, чи зможе Європа технологічно і за ціною конкурувати в глобальній гонці за експорт реакторних технологій.

Джерело: chinaobservers | Оригінальна стаття