Податок на посилки: чи врятує цей збір торгівлю, чи знищить споживання?

Відень, 19 квітня 2026 року. Коаліція «бірюзово-зелено-рожевих» знайшла собі нового ворога: посилку. У боротьбі з бюджетними дірами та з метою полегшення соціального тягаря, пов’язаного з продовольством, уряд вдається до інструменту, який уже набуває поширення в Європі. У майбутньому фіксований збір з електронної комерції повинен подорожчати кожну покупку з доставкою. Доходи від цього будуть спрямовані на зниження ПДВ на продукти першої необхідності. Звучить справедливо. Але все не так просто.

Модель, на якій ґрунтується податок на посилки

Зокрема, Міністерство фінансів планує ввести збір у розмірі від двох до п’яти євро за кожну посилку. Це стосуватиметься як вітчизняних продавців, так і міжнародних платформ, таких як Amazon, Temu чи Shein. Орієнтовний обсяг надходжень — до 400 мільйонів євро на рік. Ці кошти будуть цільово спрямовані на зниження цін на хліб, молоко, овочі та інші продукти першої необхідності.

Прихильники посилаються на податкову справедливість. У той час як традиційна роздрібна торгівля несе витрати на оренду, персонал та повне податкове навантаження, багато інтернет-гігантів ведуть діяльність через податкові оази. Новий збір вирівняв би умови конкуренції. Президент Торгової асоціації Райнер Вілл називає це „довгоочікуваним кроком до рівних умов“. Особливо виграти від цього могли б невеликі вітчизняні торговці з мережею філій.

Критики попереджають про соціальну нерівність

Однак аргументи «проти» мають велику вагу. Захисники прав споживачів побоюються, що цей збір найбільше вдарить по тих, хто й так змушений рахувати кожен євро. Саме домогосподарства з низьким рівнем доходу користуються інтернет-торгівлею для порівняння цін та пошуку вигідних пропозицій. Фіксована плата непропорційно здорожить вартість невеликих замовлень.

Палата праці підрахувала: якщо вартість товару становить 15 євро, то збір у розмірі 5 євро підвищить ціну на третину. Це торкнеться не покупців розкішних товарів, а матерів-одиначок, які замовляють дитяче взуття на розпродажі. Експертка Палати праці Габріеле Цгубіч застерігає: „Це прихований податок на споживання, що має соціальні наслідки“.“

Європейський контекст та питання впровадження

Австрія не єдина, хто виступив з такою ініціативою. У Франції обговорюються подібні моделі, а Італія вже запровадила цифровий податок для платформ. Європейська комісія працює над реформою директиви про податок на додану вартість для електронної комерції. Однак самостійні кроки на національному рівні несуть у собі ризики.

Юристи сумніваються, чи відповідає загальний збір за посилки законодавству ЄС. Якщо іноземні відправники опиняться у невигідному становищі, це може стати порушенням заборони на дискримінацію на внутрішньому ринку. Крім того, існує ризик обходу цих правил: торговці можуть об’єднувати посилки або переносити логістичні центри за кордон. Контроль за цим процесом вимагатиме значних зусиль, а бюрократичні витрати будуть значними.

Економісти з WIFO закликають до обережності. Дослідження показує: інтернет-торгівля наразі забезпечує понад 50 000 робочих місць в Австрії — у сферах логістики, ІТ та у вітчизняних інтернет-магазинах. Недиференційований податок може поставити під загрозу й ці робочі місця.

Дві сторони сили

Податок на посилки висвітлює дилему сучасної податкової політики. З одного боку — законне прагнення до справедливих умов конкуренції та соціального перерозподілу. З іншого боку — загроза запровадження заходу, який у підсумку найболючіше вдарить саме по тих, кого він насправді покликаний захищати. Уряд повинен довести, що він робить більше, ніж просто проводить символічну політику. YANUS буде критично стежити за перебігом переговорів.