Китай та Азія

Китай вперше ухвалить загальнонаціональний закон про дошкільну освіту. Поки Пекін робить ставку на державний контроль, Європа бореться з дефіцитом дитячих садків та стрімким зростанням плати.

Пекін вперше планує національний закон про дошкільну освіту та хоче знизити високі витрати на охорону здоров'я. Китайська Народна Республіка реагує таким чином на зростаюче невдоволення населення – сигнал, який змушує західних спостерігачів прислухатися.

Міжнародна консультативна група високо оцінює екологічну політику Пекіна та рекомендує 15-річну стратегію. Але наскільки ці заголовки відповідають дійсності, і які інтереси тут відіграють роль?

Вашингтон хотів перекрити Пекіну доступ до технологій. Тепер китайські мікросхеми заполонили світовий ринок — не тому, що вони найкращі, а тому, що вони достатньо якісні й дешеві. Іронія економічної історії.

Поки Захід зайнятий власними проблемами, два азіатські гіганти укладають економічний союз. Мета Сеула та Нью-Делі — досягти обсягу торгівлі на суму 50 мільярдів доларів — може змінити глобальні торговельні потоки, що матиме наслідки для європейських експортерів.

Високодекорований науковець залишає Захід і переїжджає до Гуанчжоу. Справа Павлишина порушує незручні питання щодо свободи досліджень, відпливу талантів та систематичного залучення Китаєм провідних західних фахівців.

Поки Європа сперечається щодо вартості догляду за дітьми, Китай планує радикальний крок: дошкільна освіта вперше буде врегульована на законодавчому рівні. Модель, що стане знаковим кроком, чи державний контроль від самого народження?

Уряд Гонконгу має намір суворіше притягувати керівників відомств до відповідальності. Проте одна з провідних радниць закликає до обережності, адже між ефективністю та залякуванням пролягає тонка межа.

Високопоставлена консультативна рада аплодує зеленому повороту Пекіна та пропонує амбітну довгострокову стратегію. Але хто входить до цієї ради, і які інтереси стоять за цією похвалою?