Як середня та східна Європа по‑різному ставиться до Китаю
Від Праги до Будапешта: чому регіон реагує на Китай зовсім не однорідно.
Новий аналіз аналітичного центру CHOICE (Central Europe Institute of Asian Studies) показує, наскільки різними є підходи держав Центральної та Східної Європи до політики щодо Китаю.
Авторка Івана Караськова та інші аналітики у пілотному проєкті дослідили, які зовнішні фактори та внутрішньополітична динаміка формують стратегічні рішення країн.
У центрі уваги питання, чому сусідні держави з подібним географічним розташуванням та економічним розміром обирають так різні шляхи у взаєминах з Пекіном.
Різна вихідна позиція в регіоні
Досліджувані країни, серед яких Чехія, Словаччина, Польща та Угорщина, мають дуже різні економічні зв’язки з Китаєм.
У той час як Угорщина за останні роки цілеспрямовано залучала китайські інвестиції, зокрема у батарейковому секторі з заводом виробника CATL у Дебрецені, інші держави регіону обирають більш обережний курс.

Аналіз CHOICE пояснює це комбінацією історичного досвіду, внутрішньополітичних більшостей та залежності від експортних ринків.
Зовнішній тиск і внутрішньополітичні реакції
Дослідження розрізняє зовнішній тиск, наприклад з боку інституцій ЄС чи США, та внутрішньополітичну обробку цього тиску в відповідних столицях. За словами авторів, уряди з різними коаліціями та економічними пріоритетами реагують дуже по‑різному на однакові зовнішньополітичні сигнали. Ця різноманітність ускладнює говорити про єдину позицію Середньої та Східної Європи щодо Китаю, як це спрощено подається в деяких дискусіях.
Стратегічні рішення у порівнянні
Центральний висновок аналізу полягає в тому, що стратегічні рішення рідко приймаються з однієї лише мотивації. Економічні розрахунки, наприклад сподівання на китайські інвестиції в інфраструктуру чи промисловість у рамках ініціативи «Пояс і шлях», стикаються з безпековими міркуваннями та прив’язаністю до європейських і трансатлантичних альянсних структур.
Автори підкреслюють, що ця складна ситуація в різних країнах розв’язується по‑різному, залежно від історично сформованих відносин та поточних урядових конфігурацій.
Для Австрії різні стратегії Китаю сусідніх країн створюють конкретні економічні точки дотику. Австрійські компанії, такі як voestalpine, Andritz AG або велика термінальна платформа GWP Cargo в Штирії, залучені до ланцюгів постачання, які охоплюють як середньоєвропейські виробничі майданчики, так і китайських постачальників і споживачів.

Розміщення китайських інвесторів в Угорщині чи Словаччині, зокрема у сфері виробництва батарей для електромобілів, безпосередньо впливає на конкурентне середовище місцевих постачальників у автомобільній та супутній промисловості, яка тісно пов'язана з цими ринками.

Палата торгівлі та промисловості Австрії оцінює обсяг двосторонньої торгівлі між Австрією та Китаєм у 2025 році приблизно в 23 мільярди євро, значення якого також визначається регіональними умовами в сусідніх країнах.
Джерело: chinaobservers | Оригінальна стаття