Тест CORRECTIV: чат-боти ШІ фальшують новини від медіа

Відень, 08 серпня 2026 року. Розслідування CORRECTIV показує, що за допомогою популярних чат-ботів зі штучним інтелектом, таких як ChatGPT, Google Gemini та Microsoft Copilot, можна створювати фейкові новинні матеріали, які виглядають так, наче походять від реально існуючих медіа. Особливо у чутливих темах тестувальникам вдавалося генерувати контент, що імітує роботу авторитетних редакцій, причому системи не забезпечували надійного захисту від цього.

Історія питання

Чат-ботами зі штучним інтелектом щодня користуються мільйони людей, зокрема й для того, щоб дізнаватися про актуальні події. Великі компанії, такі як OpenAI, Google та Microsoft, впровадили механізми безпеки, які мають запобігати використанню їхніх систем для дезінформації чи зловживання чужою ідентичністю. Наскільки ефективними насправді є ці запобіжні заходи, до цього часу систематично перевіряли рідко.

CORRECTIV, німецька неприбуткова редакція розслідувань, перевірила саме це. Журналісти просили чат-ботів написати статті у стилі та зовнішньому вигляді відомих медіа, включно з вигаданими цитатами та посиланнями на джерела.

Нові факти

За даними розслідування CORRECTIV, тестувальникам найлегше вдавалося створювати фейкові матеріали в ChatGPT, які створювали враження, що походять від справжніх новинних порталів. Найбільші прогалини в безпеці, за даними розслідування, виявили у продукті OpenAI, тоді як Google і Microsoft частково демонстрували суворіші механізми захисту, які, однак, також не були безпомилковими.

Згідно зі звітом, тестувальники також могли створювати контент на суспільно чутливі теми, який на перший погляд виглядає достовірно. Проблема полягає в тому, що такі тексти легко поширюються в соціальних мережах і майже не відрізняються для звичайних людей від справжніх повідомлень, якщо імітується логотип чи оформлення відомого бренду.

У своєму аналізі CORRECTIV наголошує, що постачальники чат-ботів хоч і опублікували правила проти зловживань, але на практиці вони не застосовуються послідовно. Таким чином, це розслідування вперше надає конкретні приклади того, наскільки легко можна зловживати репутацією авторитетних медіабрендів для поширення дезінформації.

Реакції

На момент публікації офіційні заяви OpenAI, Google чи Microsoft щодо конкретних висновків CORRECTIV були невідомі. Медіахолдинги, назви яких використовувалися для тестів, за даними CORRECTIV, висловили занепокоєння з приводу того, що їхні бренди можуть використовуватися для поширення дезінформації, а вони не в змозі це запобігти.

В Австрії та Німеччині медіаасоціації вже тривалий час вимагають суворіших правил щодо використання генеративного штучного інтелекту, особливо коли йдеться про використання брендів і назв редакцій. Конкретних законодавчих норм щодо цього досі немає на загальнодержавному рівні.

Результати з Німеччини можна безпосередньо застосувати до Австрії, оскільки протестовані чат-боти доступні й використовуються тут так само. Для вітчизняного медіаринку, який і без того бореться зі спадом довіри до новин, це розслідування становить додатковий виклик: якщо фейки майже неможливо відрізнити від справжніх матеріалів, зростає тиск на читачів щодо ретельнішої перевірки джерел, а також на платформи та законодавців у ЄС щодо пошуку технічних і правових рішень. Європейська комісія в рамках AI Act вже працює над обов'язковим маркуванням контенту, створеного штучним інтелектом, однак практична реалізація цього залишається відкритим питанням.

Джерело: correctiv.org | Оригінальна стаття