Українські біженці несуть польській економіці величезні переваги

Українські військові біженці наразі вносять значний внесок в успіх польської економіки.

Згідно зі дослідженням компанії Deloitte, опубліковане 1 жовтня 2026 року за замовленням Управління UNHCR, українські військові біженці у 2025 році розраховано внесли близько 94 мільярдів злотих, що еквівалентно приблизно 22 мільярдам євро, або 2,4 відсотка до польського валового внутрішнього продукту.

Це макроекономічна модельна розрахунок, яка крім прямої економічної діяльності біженців враховує також непрямі ефекти від зайнятості, споживання та продуктивності.

Тому цю суму не можна прирівнювати до податкових виплат або внесків на соціальне страхування біженців.

Історія питання

З моменту російської агресивної війни проти України в лютому 2022 року Польща часто приймала найбільшу кількість українських біженців в Європейському Союзі. У перші місяці війни мільйони людей перетнули кордон, значна частина яких залишилася в країні постійно.

Польща відреагувала порівняно відкритим доступом на ринок праці, який дозволив біженцям швидко легально займатися трудовою діяльністю. Це рішення відрізняється від моделей в інших державах ЄС, де бюрократичні перешкоди довше затримували доступ на ринок праці.

Економічне значення біженців наразі є значним. Вже для 2024 року компанія Deloitte оцінила їх внесок до польського валового внутрішнього продукту на рівні 2,7 відсотка. Для 2025 року змодельована частка становить 2,4 відсотка.

Нові факти

Поточні дані показують, що рівень зайнятості українських біженців у Польщі впродовж року зріс з 69 до 76 відсотків. Таким чином, наразі близько трьох чвертей досліджуваних біженців цієї вікової групи працюють.

Праця водночас є далеко найважливішим джерелом доходу українських біженських домогосподарств у Польщі і становить близько 87 відсотків їх загального домогосподарчого доходу.

Розвиток доходів також є значним: згідно з дослідженням, середня чиста зарплата українських біженців між 2023 та 2025 роками зросла приблизно на 45 відсотків. Це свідчить про зростаючу економічну інтеграцію та покращені можливості заробітків.

Помітним є високий рівень освіти біженців: 62 відсотки досліджених осіб працездатного віку мають вищу освіту. Проте значна частина працює на посадах, які не відповідають їхньому рівню кваліфікації.

Лише 29 відсотків досліджених працівників працюють на керівних посадах, у навчально-наукових професіях або на технічних посадах. Серед українських працівників зі статусом біженців 38 відсотків виконують прості роботи, наприклад в логістиці, громадському харчуванні або сфері прибирання.

Результати показують, що Польща зробила значні успіхи в інтеграції на ринок праці, однак професійні навички багатьох біженців ще повністю не використовуються.

Позитивний фінансовий баланс спостерігається й у системі охорони здоров'я: внески до страхування здоров'я українських біженців у 2025 році перевищили фінансовані Польським національним фондом охорони здоров'я медичні послуги для них приблизно на 50 мільйонів злотих, що складає близько 11,6 мільйона євро.

Не виявлено витіснення польських працівників

Особливо цікавим результатом дослідження є вплив на вітчизняний ринок праці.

Розслідування не знайшло ніяких доказів того, що зростаюча зайнятість українських біженців погіршила б можливості працевлаштування польських працівників.

Таким чином, результати суперечать поширеній думці, що сильна імміграція обов'язково призводить до витіснення місцевої робочої сили.

Навпаки, розслідування свідчить про те, що інтеграція українських біженців забезпечує додаткову економічну активність і сприяла задоволенню потреби у робочій силі. Однак з відсутності вимірюваних ефектів витіснення не можна зробити висновок про відсутність конкуренції за робочі місця в окремих галузях або регіонах.

Довгострокове значення для ринку праці

Результати показують, що українська присутність все більше перетворюється з короткострокового гуманітарного виклику на структурний фактор польської економіки.

Багато українських біженців тепер знайшли роботу, мають регулярні доходи і постійно беруть участь у економічному житті. Для компаній, громад та державних установ їхня інтеграція набуває все більшого значення.

Одночасно з цим краще використання наявної кваліфікації залишається важливим завданням. Зокрема, визнання іноземних освітніх дипломів, знання мови та професійне навчання могли б сприяти тому, щоб більше біженців працювали відповідно до їхньої освіти.

Що Австрія може навчитися від Польщі

Розвиток у Польщі також має значення для Австрії та інших держав-членів Європейського Союзу. Він демонструє, який економічний потенціал може розкритися при швидкій інтеграції біженців на ринок праці.

Тоді як у Польщі зараз 76 відсотків досліджених українських біженців працездатного віку мають роботу, в Австрії, за повідомленням Канцелярії Федерального канцлера від лютого 2026 року, цей показник становить близько 50 відсотків. Цифри ґрунтуються на різних методах опитування і тому мають лише обмежену порівнянність. Однак вони показують, що Австрія має подальший потенціал у сфері інтеграції українських переселенців на ринок праці.

Особливо помітно високий рівень освіти українських біженців у Польщі. Незважаючи на показник закінчення закладів вищої освіти у розмірі 62 відсотків, значна частина працює на простих посадах. Це також ставить перед Австрією питання, як можна швидше визнавати іноземні дипломи та краще використовувати наявну кваліфікацію.

Польський досвід демонструє, що успішну політику щодо біженців не слід вимірювати лише за допомогою надання житла та соціальних послуг. Вирішальним є те, як швидко люди отримують доступ до роботи та можуть продуктивно застосовувати свої навички.

Польща демонструє, що економічна інтеграція біженців від війни — це не лише суспільна та гуманітарна задача, але й може істотно сприяти економічному зростанню, зайнятості та державним фінансам.

Цитована джерела:

Deloitte / UNHCR: Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі, 3. Ausgabe, жовтень 2026.

Посилання на дослідження